Смутна доба - Страница 117

К оглавлению

117

2. У стародавньому Римі — державна посада консула, претора тощо, а також особа, що займала цю посаду.

76

НЕВІРНИЙ, а, е.

1. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках з ким-небудь; який порушує вірність; зрадливий.

2. Який викликає сумнів, недовір'я; обманливий, ненадійний.

3. Слабий, тьмяний, миготливий.

4. розм. Не такий, як потрібно; непідхожий, поганий.

5. розм. Який не відповідає дійсності: помилковий.

6. розм. Який не довіряє іншим; схильний до недовір'я.

7. заст. Який визнає іншу у порівнянні з ким-небудь релігію.

77

ФЛОТИЛІЯ, і, жін.

1. З'єднання військових суден; оперативне об'єднання сил військово-морського або річкового флоту.

2. Тактичне з'єднання есмінців, підводних човнів, тральщиків у флотах Англії, США та деяких інших країн.

3. З'єднання промислових, експедиційних або спортивних суден.

78

КУРІЯ, ї, жін., іст.

1. У стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства.

2. У деяких буржуазних країнах — розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.).

79

КЛІР, у, чол. Загальна назва служителів культу якої-небудь церкви; церковний причет.

80

КАРК, а, чол.

1. Задня частина шиї з верхньою частиною хребта; зашийок.

2. Те саме, що шия 1.

81

ФОРПОСТ, у, чол.

1. Передня варта, передній пост охоронних частин; укріплений пункт на кордоні.

2. перен. Про район, підприємство і т. ін., що є найбільш розвиненим, передовим і має провідне значення.

82

ВАЛКА, и, жін.

1. Окрема група підвід з вантажем, що перевозиться кудись.

2. Група людей, підвід, машин і т. ін., які рухаються одне за одним або стоять в одному ряду.

83

ПАХОЛОК, лка, чол., заст.

1. Слуга.

2. Хлопчик, підліток.

ПАХОЛОК, лка, чол., діал. Холка.

84

ФІЛЬВАРОК, рку, чол.

1. У феодальній Польщі, Литві, Білоруси та на Україні — комплекс земельних угідь, на яких феодал-поміщик вів власне господарство.

2. У Польщі, Західній Україні та Західній Білорусії (до 1939 р.) — панський маєток із господарчими будівлями.

3. заст. Хутір або виселок.

85

БІЙНИЦЯ, і, жін. Отвір для стрільби у стіні оборонної споруди, бронепоїзді і т. ін.

86

ПРОТЕГУВАТИ, ую, уєш, недок., неперех. і рідко перех. Сприяти кому-, чому-небудь, підтримувати когось, бути його покровителем.

87

ДОГМАТ, а, чол.

1. Положення релігійного віровчення, що визнається за незаперечну, вічну, незмінну, «богом дану» істину.

88

РАТНИЙ, а, е.

1. заст. Стос, до раті.

2. уроч. Бойовий, воєнний.

89

ГАМАЗЕЙ, ю, чол., ГАМАЗЕЯ, ї, жін., заст. Будівля для зберігання зерна, муки та інших предметів.

90

БЕШКЕТ, у, чол.

1. Грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча.

2. Велика ганьба, сором; безчестя.

91

ОБЛИЧИТЕЛЬ, я, чол., книжн., рідко. Те саме, що викривач.

92

AНАPXIЯ, ї, жін.

1. Стан суспільства, в якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов'язкових норм поведінки; безвладдя.

2. перен. Безладдя, хаос.

93

ПАТЕР, а. чол. Католицький монах у сані диякона або ієрея, а також католицький священик взагалі.

94

ТРАПЕЗНИЙ, а, е.

1. Прикм. до трапеза і, 2. Трапезна пора.

2. у знач. ім. трапезна, ної, жін. Монастирська їдальня.

3. у знач. ім. трапезна, ної, жін. Західна частина церкви; притвор.

95

АСКЕТ, а, чол.

1. У давнину — християнський подвижник, який виснажував себе постом; пустельник.

2. перен. Про людину, яка вкрай обмежує свої життєві потреби, веде суворе життя.

96

БАНІТ, БАНИТ, а, чол., заст. Людина, оголошена поза законом; вигнанець.

97

ЮРИСДИКЦІЯ, ї, жін.

1. Право чинити суд, розглядати і вирішувати правові питання.

2. Сфера, на яку поширюється таке право.

98

ХОРАЛ, у, чол. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів).

99

ТРИВНИЙ, тривна, тривне. Який добре втамовує голод; поживний, ситний.

100

БИСАГИ, БЕСАГИ, ів, мн., діал. Подвійна торба; сакви. 

101

КОВБАНЯ, і, жін.

1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом.

2. Глибоке місце, яма в річці, озері тощо.

102

ШЛИК, а, чол.

1. Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром.

2. іст. Конусоподібний верх шапки (перев. з тканини), що звисає вниз.

103

ОБОЗ, у, чол.

1. Те саме, що валка.

2. військ. Транспортні засоби у військах, призначені для перевезення боєприпасів, продовольства і т. ін.

104

НАБРІД, роду, чол., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.

105

ЖОВНІР, а, чол.

1. іст. Солдат польської армії.

2. діал. Солдат.

106

ТАТЬ, я, чол., заст. Злодій, грабіжник.

117