Смутна доба - Страница 116

116

2. у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна.

43

ІГУМЕН, а, чол. У православній церкві — управитель чоловічого монастиря.

44

РЕВНО. Присл. до ревний.

45

ТИЧКА, и, жін.

1. Довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін.

2. Одна з довгих палиць, жердин, що, застромлені в землю у певній кількості, вказують напрямок шляху, межі земельних ділянок, планування чого-небудь на місцевості і т. ін.

3. Взагалі довга палиця, жердина, що використовується з різною метою.

46

ОСТРІШОК, шка, чол.

1. Нижній край солом'яної або очеретяної покрівлі, що нависав над стіною; стріха.

2. заст. Солом'яний дашок на загаті, над тином і т. ін.

3. перен. Навислі краї (густих брів, вусів, волосся).

47

ЖЕРДЯ, я, сер. Збірн. до жердина 1.

48

РАТУША, і, жін.

1. Орган самоврядування в містах феодальної Західної Європи.

2. У Роси й на Україні у XVIII-XIX ст. — один з органів міського самоврядування.

3. Будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування.

49

ДЗИҐАРІ, ів, мн., заст. Годинник.

50

ПОЧЕТ, чту, чол.

1. Особи, що супроводжують високопоставлену світську або духовну особу, воєначальника.

2. перен. Особи, що супроводжують керівника при якомусь огляді.

3. етн. Супровід молодого або молодої на весіллі.

51

ЗБРУЯ, ї, жін.

1. Предмети для запрягання або сідлання коней та інших тварин; упряж.

2. заст. Спорядження воїна.

52

ПИСЬМОВОДИТЕЛЬ, я, чол., заст. Службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод.

53

КАРДИНАЛ і, а, чол. Найвищий після пани духовний сан у католицькій церкві, а також особа, що має цей сан.

54

ПОПОНА, и, жін. Покривало для коня та деяких інших тварин; використовується також для накривання возів, саней і т. ін.

55

КРЯЖ, а, чол.

1. Пасмо невисоких гір, горбів; гірська гряда.

2. перев. мн., діал. Крижі.

3. діал. Кругляк.

56

РОГОЖА, і, жін.

1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь.

2. Груба, перев. полотняна матерія з шашковим переплетенням ниток.

57

ОБІД, обода, чол.

1. Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною.

2. Те саме, що обвід.

58

ФРОНТОН, у, чол., архт. Верхня частина фасаду будинку, портика, колонади і т. ін., що становить собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену біля основи карнизом.

59

AHФIЛАДA, и, жін. Ряд прямолінійно розташованих суміжних кімнат, з'єднаних дверима або відкритими арками, що розміщені по одній осі.

60

ВІТРАЖ, а, чол. Малюнок на склі або візерунок з кольорового скла (у вікнах, дверях і т. ін.).

61

ОФІЦИНИ, цин, мн., діал. Флігель.

62

МАРШАЛОК, лка, чол.

1. іст. Голова сейму в Польщі.

2. У дореволюційній Росії — представник дворянства, якого обирали на губернських і повітових зборах і який керував становими справами дворянства; предводитель дворянства.

3. заст. Дворецький у польському поміщицькому домі.

63

НАСТІЛЬНИК, а, чол., розм. Те саме, що скатерка.

64

ПОЛОНЕЗ, у, чол. Урочистий бальний танець із тридольним розміром, що походить від польського народного танцю.

65

ПУТІВЕЦЬ, вця, чол. Польова дорога.

66

КСЬОНДЗ, ксьондза, чол. Польський католицький священик.

67

ПАРАФІЯНИН, а, чол. Віруючий, що належить до якої-небудь церковної парафії.

68

ПІДКОМОРІЙ, я, чол.

1. У старій Росії і на Україні — суддя, який займався межуванням володінь.

2. У феодальній Польщі — двірський сановник.

69

БЕРНАРДИН, а, чол., заст. Член католицького чернечого ордену.темна.

70

КОЛЕГІЯ, ї, жін.

1. Офіційно визначена група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган.

2. Об'єднання осіб деяких професій.

3. У Західній Європі, на Україні та в Роем в XVI—XVIII ст. — назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів.

4. У Росії XVIII ст. — назва центральних урядових установ.

71

БУЛЛА, и, жін. Папська грамота, послання.

72

ҐУРАЛЬНЯ, і, жін., заст. Спиртово-горілчаний завод.

73

ПІДЧАШИЙ, шого, чол., іст. Придворна службова особа.

74

КАПІТУЛ, у, чол.

1. церк. Духовна колегія при католицькому або англіканському єпископі.

2. іст. Збори членів чернецького або рицарського ордену, а також його керівний орган.

3. У дореволюційній Росії — установа, що займалася нагородженням орденами.

75

MAГICTPАT, y, чол.

1. У Литві, Польщі й на Україні (до другої половини XIX ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет.

116