Смутна доба - Страница 115

К оглавлению

115
9

ПРАВОСЛАВ'Я, я, сер. Східне відгалуження християнства, один з трьох (поряд з католицизмом і протестантизмом) його головних напрямів.

10

КЕЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок).

11

УНІАТ, а, чол. Послідовник унії.

12

РЕКТИ, речу, речеш; мин. ч. рік, рекла, по; наказ, сп. речи, речіть; недок., перех. і без додатка, заст., поет. Промовляти.

13

ВЕРГАТИ, вергаю, вергаєш, недок., ВЕРГНУТИ і ВЕРГТИ, гну, гнеш, док., перех. і неперех., розм. З силою кидати, шпурляти.

14

ЗАТВОРНИЦТВО, а, сер. Самітне, замкнуте життя.

15

ВСУЄ, присл., ц.-с. Марно, даремно.

16

ДЖУРА, и. чол. На Україні в XVI-XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини.

17

ЯСИР, у, чол., іст. Бранці, полонені, яких захоплювали турки татари під час розбійницьких нападів на українські, російські і польські землі з XV до 60-х років XVIII ст.

18

КІШ і, коша, чол.

1. Те саме, що кошик.

2. Великий кошик для зберігання борошна, зерна тощо.

3. Короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений); васаг.

4. Кошик конічної форми для ловіння риби та зберігання її живою; рибник.

5. Пристосування у віялці, в жорнах, у млині для засипання зерна.

КІШ 2, коша, чол.

1. У Київській Русі в ХІ-ХІІІ ст. і на Україні в XIV-XVIII ст. — військовий табір, обоз.

2. Місце перебування запорізьких козаків; Запорізька Січ.

3. заст. Літнє житло кочовиків; кибитка (у 2 знач.).

4. рідко. Місце розташування під час тимчасових робіт; табір, стан.

19

РОЗСТРИГА, и, жін. Служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець, монах, позбавлений монашества.

20

ГРАМОТА 2, и, жін.

1. Офіційний письмовий акт правового значення, документ, що свідчить або встановлює що-небудь.

2. іст. Лист, послання або який-небудь запис. Найстаріша грамота, що нею відкривається ряд письмових документів з досить виразними рисами української мови, належить часові близько середини XIV ст.

21

АРХІМАНДРИТ, а, чол. Найвище духовне звання в монахів; титул ігумена монастиря.

22

ДИДАСКАЛ, а, чол.

1. Вчитель у стародавній Греції та Візантії, а також у деяких братських школах та греко-латинських школах Росії 17 ст.

2. Керівник давньоруського хору, знавець церковного співу. Автор використовує застарілу форму слова — дидискал.

23

Хоч до істини вчені дійдуть через віки. У 1983 році вийшла книга ленінградського історика Р.Г. Скрипникова, в якій доведено, що Борис Годунов до вбивства Дмитрія не причетний...

24

ЕМІСАР, а, чол. Особа, що неофіційно виконує секретне політичне доручення (перев. в іншій країні).

25

ЄЗУЇТ, а, чол.

1. Член католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», що є найреакційнішою і найвойовничішою організацією католицької церкви.

2. перен. Про підступну, підлу, лицемірну людину.

26

МИТРОПОЛІЯ, ї, жін. Церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит.

27

АУДІЄНЦІЯ, ї, жін. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що займає високий державний пост.

28

МОРОВИЦЯ, і, жін.

1. Те саме, що мор.

2. Епідемія (звичайно чума), що спричиняє велику смертність.

29

НУНЦІЙ, я, чол. Представник римського папи при уряді якої-небудь держави.

30

ВОЛИТИ, лю, лиш, недок.

1. заст., уроч. Бажати (в 1 знач.), хотіти.

31

ПРИЧІЛОК, лка, чол., розм.

1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху.

2. перен., рідко. Край, кінець чого-небудь.

32

ВЕРСТА, и, жін. (мн. версти, верст). Те саме, що верства і.

33

БАРИЛО, а, сер. Невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами.

34

ОГИР, а, чол., рідко. Те саме, що жеребець.

35

ПУЖАЛНО, а, сер. Рукоятка батога, пуги.

36

ЗУГАРНИЙ, ЗУГАРЕН, рна, рне, розм.

1. Вправний, умілий.

2. з інфін., рідше до чого. Який може, вміє або здатний виконувати, робити що-небудь.

37

ЄСТВО, а, сер.

1. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини.

2. книжн., рідко. Живий організм.

38

КУРАЙ, ю, чол. (Salsola, L). Трав'яниста степова рослина групи перекотиполе.

КУРАЇНА, и, жін. Одна стеблина кураю (див. курай).

39

КАШТЕЛЯН, а, чол.

1. За середньовіччя в ряді країн Західної Європи, зокрема Польщі, — службова особа, яку призначав король або князь для управління цитаделлю в місті, а пізніше — наглядач замку, громадського будинку.

2. Особа, що завідує білизною в готелі, лікарні, гуртожитку тощо.

40

КИРЕЯ, ї, жін., заст. Верхній довгий суконний одяг із відлогою; кобеняк.

41

НАРУГА, и, жін.

1. Нестерпне знущання.

2. Зле висміювання кого-, чого-небудь.

42

ЮРОДИВИЙ, а, е.

1. Психічно хворий; божевільний.

115