Смутна доба - Страница 118

118

107

ПРОТЕСТ, у, чол.

1. Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь.

2. Офіційна заява держави, установи або окремої особи про незгоду з певним рішенням, певною дією іт. ін. іншої держави, установи або особи.

3. юр. Письмова вимога офіційних осіб (перев. прокурора) про скасування або заміну незаконних актів, вироку, ухвали чи постанови суду.

4. мор. Офіційна заява капітана судна про аварію чи пошкодження вантажу внаслідок зіткнення кораблів; акт, складений за цією заявою.

5. фін. Офіційне засвідчення факту несплати за векселем у встановлений термін.

ПРОТЕСТАЦІЯ, ї, жін., заст. Протест (у і, 2 знач.).

108

OБАПІЛ, пола, чол.

1. Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж.

2. Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовбур дерева.

109

ВОЛЬНИЦЯ, і, жін., збірн., іст. Селяни-кріпаки, ремісники і т. ін.; що тікали від поміщиків та поселялися на окраїнах Московської держави й Польщі, здобуваючи таким чином певну незалежність.

110

КЕЛІЙНИК, а, чол.

1. Служник ігумена, архієрея, ієромонаха.

2. Чоловік, що живе в келії, у скиту.

111

ПРОЦЕСІЯ, ї, жін. Урочистий багатолюдний похід, часто пов'язаний із весіллям, святом, похороном і т. ін.

112

ЧАТИ, чат. мн.. рідше одн. ЧАТА, и, жін.

1. Сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту.

2. Перебування на варті в певний проміжок часу; вартування.

113

КЛЯШТОР, у, чол. Католицький монастир.

114

БАЮРА, и, жін.

1. Велика, глибока калюжа.

2. Яма, вибій.

115

НЕФ, а, чол., архт. Витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.

116

ПОСТОЛИ, ів, мн. (одн. постіл, тола, чол.).

1. заст. М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками (волоками).

2. діал. Те саме, що личаки.

117

ЄРЕСЬ, і, жін.

1. Релігійне вчення, що заперечує догми та організаційні форми панівної церкви.

2. перен., розм. Відступ від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін.

3. тільки одн., перен., розм. Те, що позбавлене здорового розуму; дурниця.

118

КАНОН, у, чол.

1. церк. Правило чи догмат із питань віри або виконання релігійних обрядів і т. ін., установлені найвищою церковною владою як закон.

2. перен., книжн. Твердо встановлене правило, усталена норма.

3. церк. Список, зібрання релігійних книг, узаконених церквою як святе письмо. Старозавітний канон.

4. церк. Пісня на честь святого або свята.

5. муз. Музична форма, що ґрунтується на повторенні тієї самої мелодії різними голосами хору, які вступають послідовно один за одним.

119

ПОТІК, току, чол.

1. Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією.

2. кого, чого, який, перен. Велика кількість, маса кого-, чого-небудь, що рухається в одному напрямі.

3. спец. Тип виробництва з безперервним, послідовним виконанням усіх операцій певного виробничого процесу.

4. Велика група учнів або студентів, об'єднаних з певною метою (для занять, екзаменів і т. ін.).

120

РИЗНИЦЯ, і, жін. Приміщення при церкві для зберігання риз та іншого церковного майна.

121

АСКЕТИЗМ, у, чол.

1. Релігійно-етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і «умертвіння плоті» для досягнення моральної досконалості.

2. перен. Надзвичайна здержливість, відмовлення від життєвих благ.

122

УНІВЕРСАЛ і, у, чол., іст.

1. Розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру польських королів та українських гетьманів (іноді представників генеральної старшини) у XVII-XVIII ст.

2. Звернення декларативно-профамного характеру, опубліковані в 1917-1918 рр. контрреволюційною українською Центральною радою.

УНІВЕРСАЛ 2, а, чол.

1. Людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок.

2. астр., геод. Інструмент для вимірювання кутів у горизонтальних і вертикальних площинах.

123

ЧЕРНЬ, і, жін.

1. Сплав зі срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів.

2. заст. Чорний колір чого-небудь; чорнота.

3. спец. Чорна вугільна фарба органічного походження.

4. перев. зневажл. Простий народ, низи суспільства.

5. Цінний птах родини качиних.

124

КАФТАН, а, чол., заст., діал. Каптан, жупан.

125

ВІЛЬГОТА і, и, жін.

1. Те саме, що вогкість.

2. Те саме, що волога.

ВІЛЬГОТА 2, и, жін., заст. Певна свобода в дотримуванні законів, правил, зобов'язань.

126

ОКОЛЬНИЧИЙ, чого, чол., іст. У давній Русі — один із вищих боярських чинів.

127

ОТЧИНА, и, жін., заст.

1. уроч. Вітчизна.

2. Спадщина від батьків; батьківщина.

128

ПАНАГІЯ, ї, жін. Оздоблений прикрасами нагрудний знак православних єпископів, який носять на ланцюжку.

118