Смутна доба - Страница 122

К оглавлению

122

3. Виїзний лакей, слуга в багатому поміщицькому домі; слуга.

4. Народний танець.

228

ПРИЗВІДЕЦЬ, дця, чол., розм. Те саме, що призвідник.

ПРИЗВІДНИК, а, чол. Той, хто зачинає, організує що-небудь.

229

ПОТОЛОЧ, і, жін., збірн.

1. розм. Потолочена, пом'ята трава, хліб і т. ін.

2. перен., зневажл. Те саме, що покидьки.

230

КАЛАМАР, я, чол., заст.

1. Чорнильниця.

2. Невеличка пляшка.

3. перен., зневажл. Дрібний канцелярський службовець; писака.

231

КАНДЕЛЯБР, а, чол. Свічник для кількох свічок або електричних ламп.

232

ЗАБАРНИЙ, а, е.

1. Який бариться; повільний, неквапливий.

2. Який вимагає багато часу; загайний.

233

ПАТРОН і, а, чол.

1. У стародавньому Римі — багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян.

2. У буржуазному суспільстві — глава, хазяїн фірми або начальник підприємства і т. ін.

3. перен. Чий-небудь заступник, захисник.

4. Святий, що вважається заступником людини, яка носить його ім'я, або заступником, захисником якого-небудь міста, общини.

234

AHАФEMA, заст. АНАХТЕМА, и, жін.

1. Відлучення від церкви, прокляття. Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати.

2. Уживається як лайливе слово.

235

KOPOГBА, и, жін.

1. заст. Прапор.

2. Підрозділ у польсько-литовській армії XVI—XVII ст. та в козацькому війську.

3. церк. Прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу.

4. заст. Шматок червоної тканини, вивішуваний уранці після шлюбної ночі, якщо молода виявлялася незайманою.

КОРУГВА, и, жін., діал. Корогва (у 1-3 знач.).

236

ОСОННЯ, я, сер.

1. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем.

2. Бокова частина будівлі, освітлювана сонцем.

237

ТЕЛЕСУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Соватися, кидатися то в один бік, то в другий.

238

ХУРМАНКА, и, жін., заст., розм.

1. Підвода.

2. Візницький промисел.

239

РИСАК, а, чол. Легкий рисистий кінь.

240

КОБЕНИТИ, ню, ниш, недок., перех., фам., рідко. Сильно сварити, лаяти.

241

ГАРАПНИК, а, чол. Довгий батіг, сплетений з тонких ремінців.

242

ТУМА, и, жін.

1. заст. Назва людини, в якої один із батьків турок або татарин, а другий — українець.

2. рідко. Темна хмара.

3. перен. Про похмуру, мовчазну людину.

243

РАЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Бажати.

244

ОНИЙ, а, онеі, оно, тим. вказ., заст.

1. Уживається для вказування на що-небудь, відмінне від чогось іншого; той, інший.

2. Уживається для вказування на що-небудь щойно згадане або відоме; той, той самий.

245

КЛЕЙНОДИ, ів, мн. (одн. клейнод, а, чол.).

1. заст. Коштовності, самоцвіти.

2. тільки мн., іст. Знаки влади, регалії.

246

ОРГАНЧИК, а, чол. Невеликий заводний музичний інструмент, що діє автоматично.

247

ВАТАГА, и, жін.

1. Велика група людей; юрба, товариство.

2. Організована збройна група.

3. заст. Артіль рибалок.

4. Отара овець або стадо дрібної худоби; зграя звірів.

248

ДОКОНЕЧНИЙ, а, е. Обов'язковий, неодмінний; неминучий.

ДОКОНЕЧНО. Присл. до доконечний.

ДОКОНЧЕ, присл. Те саме, що доконечно.

249

ВАКСА, и, жін. Чорна мазь для чищення шкіряного взуття.

250

АНАЛОЙ, я, чол. У церкві — високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо.

251

ЧТИВО, а, сер., розм.

1. збірн. Книги, твори для читання.

2. Читання, читка.

252

ШТАНДАРТ, а, чол.

1. У дореволюційній російській та іноземних арміях — прапор кавалерійської частини, ескадрону.

2. У дореволюційній Росії і деяких іноземних державах — прапор царської особи, глави держави, який піднімають у тому місці, де ця особа перебуває.

253

ПРОВІАНТ, у, чол., заст. Запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.

254

ОБЛАЧЕНИЯ, я. сер. заст.

1. Дія за значенням облачити і облачитися.

2. уроч., ірон. Який-небудь одяг, убрання.

3. Одяг, у якому служителі культу відправляють церковну службу.

255

ПОГАНИН, а, чол.

1. заст. Той, хто не сповідує християнської віри; нехристиянин.

2. рідко. Те саме, що поганець.

256

КОШУЛЯ, і, жін., діал. Сорочка.

257

ПАЛАНКА, и, жін., заст.

1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. — невелике укріплення, обнесене частоколом.

2. Адміністративний округ у запорожців.

3. Полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку у запорожців.

258

РАЙЦЯ, і, чол.

1. за ст. Радник.

2. іст. Ратман, член магістрату.

259

KAPTЕЧ, і, жін.

1. Шріт великого розміру для рушниці.

2. Артилерійський снаряд, розрахований на стріляння з невеликої віддалі й наповнений кулями, що широко розсипаються під час пострілу.

122